Фізико-математичний вісник

 

Ітологія - наука про інформаційні технології

Огірко О. І.-ст. викладач, к.т.н.- Львівський державний університет внутрішніх справ Крап-Спісак Н.П. – асистент кафедри природничо-математичних дисциплін, Львівський інститут економіки і туризму



 

 

Упродовж останнього десятиліття відбулося становлення нової науки, що вивчає ІТ - ітологія. ЇЇ предмет - ІТ та процеси їх створення й застосування. ІТ поєднує об'єкти, дії, правила обробки інформації в індивідуальній та масовій виробничій діяльності. До складу ІТ входять -мікроелектроніка, виробництво комп'ютерів та програмного забезпечення, зв'язок і телефонія, послуги мобільного зв'язку, забезпечення послуг Internet, автоматизація виробництва.ІТ - це сукупність методів та способів розв'язання типових задач обробки інформації, їх програмна реалізація з детальним описом технології вирішення цих задач.ІТ можна розглядати у концептуальному плані як методологічний базис формалізації, аналізу та синтезу знань, а в технологічному плані - як інструмент підвищення інтелектуальних можливостей людини. Саме ІТ дає змогу перекинути міст між гуманітарними та природничими дисциплінами, здійснити інтеграцію різних галузей знань, духовного світу та матеріального виробництва[1-12].

Процес стандартизації ІТ повинен мати методологічне підґрунтя[10-19], яке дозволило б обгрунтовано визначати об'єкти, методи та інструменти стандартизації. При цьому поняття інформаційні технології трактується наступним чином: ІТ включають в себе специфікацію, проектування і розробку програмно-апаратних та телекомунікаційних систем і засобів, що мають справу з пошуком і збором інформації, представленням, організацією, обробкою, безпекою, зберіганням, передачею, а також обміном і управлінням інформацією. Таке тлумачення і єдина методологічна база реалізовані в виді методологічного базису відкритих систем. Методологічну основу базису відкритих систем становить сукупність концепцій і заснованих на них наступних еталонних моделей: концептуальна основа і принципи побудови відкритих систем; еталонна модель оточень відкритих систем; еталонна модель взаємозв'язку відкритих систем; апарат розробки та використання профілів ІТ , ІС, призначений для створення відкритих систем в просторі стандартизованих рішень; таксономія профілів; концепція тестування конформності систем ІТ вихідним стандартам і профілях. Методологічний базис ІТ, основну частину якого становлять специфікації ІТ різних рівнів абстракції, формується на основі ієрархічного підходу, що сприяє аналізу його структури за допомогою деякої багаторівневої моделі.Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у матеріальних, технічних, трудових факторах виробництва, способах їх поєднання для створення товарів та послуг з певними визначеними вимогами.Згідно з визначенням інформаційні технології (ІТ) - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодіїз людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов'язані з цим обробленням соціальні, економічні та культурні проблеми.Інформаційна технологія - це цілеспрямована організована сукупність методів, процесів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує збір, зберігання, оброблення та передачу інформації з метою ефективної організації діяльності людей. Неможливо використовувати ІС без знання відповідної ІТ. З появою персональних комп'ютерів ІТ отримали новий імпульс для розвитку, все більше задовольняючи інформаційні потреби людей у професійній та побутовій діяльності[5-14].

Технологічний процес обробки iнформації - це комплекс взаємопов'язаних операцій перетворення інформації, виконаних у певній послідовності, від її виникнення до використання користувачами для досягнення поставленої мети.

Критерії якості ІТ

Аналізуючи ІТ, доцільно застосувати критерій відношення між витратами і тим, як задовольняються інформаційні потреби користувачів, що визначається за формулою

K = W-Z,

де W - вартісна оцінка задоволення інформаційних потреб користувачів; Z - витрати на розроблення і функціонування технології обробки даних:

Z = Z+ Zb + Zm,

де Z - одноразові витрати на розроблення, налагодження, впровадження технології, купівлю обладнання, навчання персоналу; Zb - експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою щодо обраної технології; Zm - витрати на адаптацію обраної технології. Показник своєчасної переробки інформації К визначається відношенням показників, що розроблені впродовж певного часу t для певного інформаційного продукту, до показників, отриманих за межами планового терміну їх подачі t.Показник надійності є також характеристикою якості ІТ. Розрізняють функціональну та адаптивну надійності.

Функціональна надійність - це здатність ІТ реалізувати функції програмно-технічного забезпечення.Адаптивна надійність - це властивість IT реалізувати свої функції під час змін у допустимих межах під час проектуванні[2-9].

Ключовим елементом інформаційного суспільства є системи зберігання, обробки й передачі цифрової інформації.










Інформація, одна з основних універсальних властивостей предметів, явищ, процесів об'єктивної дійсності, людини й створених нею керуючих ЕОМ, що полягає в здатності сприймати внутрішній стан і впливи навколишнього середовища й зберігати певний час результати, перетворювати отримані відомості й передавати результати обробки іншим предметам, явищам, процесам, машинам, людям. Інформаційна технологія[6-18] - це процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища.В останнє десятиліття відбулося становлення нової науки - науки про інформаційні технології (ІТ-науки) або ітологіі, основними характерними рисами якої є:фундаментальне значення для розвитку по суті всіх областей знання і видів діяльності, як ефективного методу пізнання та інструменту, що підсилює інтелектуальні можливості людини;Цільова спрямованість на перетворення людської практики і буття, здатність прокнікновенія в усі аспекти життя і діяльності людини. Предмет ітологіі - інформаційні технології (ІТ), а також процеси, пов'язані з їх створенням і застосуванням. Основними методами ітологіі є:створення основ наукового знання у вигляді методологічекого ядра, що представляє собою цілісну систему еталонних моделей найважливіших розділів ІТ, що здійснює структуризацію наукового знання в цілому. Даний метод отримав назву архітектурної специфікації.Представлення ІТ у вигляді специфікацій поведінки реалізацій ІТ, тобто ІТ-систем, яке може спостерігатися на інтерфейсах цих систем. Даний метод називають також функціональної специфікацією. Стандартизація специфікацій ІТ та управління їх життєвим циклом, здійснювана системою спеціалізованих міжнародних організацій на основі строго регламентованої діяльності. Даний процес забезпечує накопичення базових сертифікованих наукових знань, служить основою створення відкритих технологій.Апарат (концепція і методологія) перевірки відповідності реалізацій ІТ (тобто ІТ-систем) ІТ-специфікаціям, на основі яких дані ІТ-системи були розроблені.Профілювання ІТ або розробка функціональних профілів ІТ - метод побудови специфікацій комплексних технологій за допомогою комбінування базових і похідних від них специфікацій з відповідною параметричної налаштуванням цих специфікацій.Таксономія профілів ІТ, що забезпечує унікальність ідентифікації в просторі ІТ, явне відображення взаємозв'язків ІТ між собою. Різноманітні методи формалізації та алгоритмізації знань, методи конструювання прикладних інформаційних технологій[9-16].

 

Основні особливості ітологіі

Предметом ітологіі є ІТ, які виставляють у двох видах:в формальному, у вигляді специфікацій ІТ;У вигляді ІТ-систем, тобто реалізацій специфікацій ІТ.Предметом ітологіі є динамічні розвиваються сутності. Будучи відображенням тієї чи іншої людської діяльності, ІТ змінюються протягом їхнього життєвого циклу. Характеризується творенням, спрямованістю на перетворення буття, практики суспільства, нестримністю проникнення в усі сфери життя і форми діяльності людини з метою їх якісного перетворення. Сама дисципліна грає таку ж важливу міждисциплінарну роль як математика або філософія. При цьому роль ітологіі повинна розглядатися:по-перше, в концептуальному плані, як методологічний базис формалізації, аналізу та синтезу знань;По-друге, в технологічному плані, як інструмент, який просуває інтелектуальні здібності і конструктивних можливості людини.Індустралізація науки, що виявляється як в її тісному зв'язку з інформаційною індустрією, так і в активній участі промисловості у розвитку самої науки.Важливість всеоблемлющей стандартизації як концептуальних основ і методів, так і самих ІТ.Створення потужної міжнародна системи спеціалізованих організацій для планової розробки нових концепцій і технологій, їх гармонізації та сертифікації в якості міжнародних стандартів, управління життєвим циклом стандартів ІТ, підтримання їх в узгодженому стані, розробки методів і засобів атестації ІТ-систем[10-17].

Структура знань ітологіі

Структура знань має багаторівневу організацію.Концептуальний рівень або рівень метазнаний, складається з архітектурних специфікацій, званих еталонними моделями. Архітектурні специфікації призначені для структуризації специфікацій функцій деякої області.Базові специфікації, що визначають індивідуальні функції або набори функцій, що увійшли до складу еталонних моделей.Функціональна надійність - це здатність ІТ реалізувати функції програмно-технічного забезпечення.Адаптивна надійність - це властивість IT реалізувати свої функції під час змін у допустимих межах під час проектування.

Структура інформаційної технології

Інформаційна технологія - цілісна система[5-13], яка функціонує в єдиному інформаційному просторі завдяки злагодженій роботі усіх її компонентів. Реалізація системи та її розгортання у часі забезпечують динаміку розвитку інформаційної технології, її модифікацію, реструктуризацію, приєднання нових компонентів системи та модернізацію. ІТ складається із взаємопов'язаних компонентів, об'єднаних у три групи: базові технології, специфічні технології та база знань.Потреба в оперативному, поглибленому і комплексному аналізі інформації створює об'єктивну необхідність упорядкування великих обсягів даних та автоматизації пошуку у цих масивах. У ІС має функціонувати автоматизований банк даних (АБД) - така частина ІС, яка здійснює формування, накопичення, коригування і збереження даних, а також забезпечує колективний доступ до цих даних у різних режимах: розподілу часу, пакетної обробки, діалогу "людина - машина".Головна перевага АБД полягає в незалежності даних, збережених у БД, тобто функції вводу, збереження і коригування даних відокремлені від програм оброблення даних, а прикладні програми не залежать від зміни фізичних характеристик і розміщення даних. Структура АБД складається з БД, СУБД та служби адміністратора АБД, яка несе відповідальність за забезпечення надійного функціонування і дотримання регламенту доступу до збережених даних.

Інформаційні технології [8-13]мають структуру зображену на рис. 1.http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image029.jpg

 

Рис. 1. Складові інформаційної технології

Сукупність методів і засобів підвищення ефективного управління об'єктами управління на всіх стадіях їх життєвого циклу називається організаційним забезпеченням. Організаційне забезпечення ІС містить організацію якісного функціонування автоматизованої ІС, контроль за її роботою згідно з інструкцією користувача, технічну модернізацію, правове забезпечення програм тощо.Інформаційне забезпечення дає можливість інтегрованої обробки усіх видів інформації, що циркулює в організації, -вхідної, вихідної, внутрішньої, усіх документів електронного і паперового документообігу.БД документів становить елемент розподіленої бази даних організації і зберігається як електронний архів документів у різних форматах. ІС управління БД документів забезпечує реєстрацію всіх документів, що циркулюють в організації, зберігання повної історії роботи з документами, різних версій документів, надійну систему захисту документів, регламентацію доступу персоналу до документів різного призначення. Сучасні програмно-апаратні засоби забезпечують систему керування документообігом, що реалізує напрямки руху документопотоків, їх координацію, своєчасну обробку. Сучасні підприємства потребують створен-лія моделей організації документообігу.

Мережеві методи найширше застосовуються у проектуванні. Вони дають змогу визначати параметри мережевих моделей та аналізувати хід робіт з реалізації виробничих планів. У рамках мережевого моделювання можлива одно- чи багато-критеріальна оптимізація, у тому числі за часом і ресурсами.Евристичні методи дають можливість вирішувати слабко структуровані задачі, які неможливо розв'язати повним перебором варіантів, приміром задачі календарного планування. Сутність евристичного методу полягає в тому, щоб запланувати роботи у найкоротші терміни, але так, щоб не перевищити заданий верхній рівень ресурсів. Як правило, використання евристичних методів передбачає наявність діалогу з користувачем, під час якого на комп'ютер покладаються обчислення і видача проміжних результатів, включаючи різні графіки і діаграми. Користувач залежно від отриманих даних визначає подальший напрямок розрахунків.Методи комбінаторики, математичної логіки, інформаційної алгебри використовуються для розв'язання інформаційно-логічних задач. Це групування та впорядкування даних, об'єднання масивів даних і коригування інформації, введення, декомпозиція й обмін даними між електронними сховищами у межах однієї або кількох ЕОМ.Математичне програмування поєднує лінійне, нелінійне, динамічне і стохастичне програмування. Особливо вирізняються транспортні задачі, що розв'язуються із застосуванням методів лінійного програмування. З використанням лінійного програмування вирішуються й аналізуються такі питання, як розроблення та складання прогнозів планів розвитку галузей, оптимального розподілу ресурсів.Стохастичне програмування характеризується введенням у задачі ймовірнісних значень параметрів, що відображають ризик і невизначеність.Методи теорїі ігор дають змогу формалізувати та розв'язувати задачі, що зазвичай розв'язуються емпірично, без використання кількісних вимірників. До таких задач належить, приміром, дослідження конфліктних ситуацій в умовах невизначеності інформації про дії учасників. Методи теорії ігор широко застосовуються при аналізі організаційних, економічних, військових і політичних ситуацій.Теорія черг або масового обслуговування вивчає імовірнісні моделі поведінки систем. Базою для вирішення задач масового обслуговування є теорія ймовірностей.Метод теорії розкладів дає змогу знайти оптимальну послідовність побудови об'єктів за якимось критерієм. Методи теорії множин дають можливість значно компактніше описувати задачі керування, знаходити ефективні шляхи їхнього розв'язання.

Прикладні програми призначені для вирішення конкретних завдань, що стоять перед користувачами, - як спеціалізованих, так і загальновживаних. Найпоширеніші типи прикладних програм:текстові процесори: введення, редагування, збереження документа, публікація, переклад; процесори електронних таблиць: обробка таблиць, що містять інформацію, проведення розрахунків на їх основі, забезпечення візуалізації цієї інформації і результатів її обробки. Інформація структурується безпосередньо при введенні даних; графічні редактори: програми, призначені для обробки зображень, поданих в електронній формі;системи управління базами даних; архіватори: програми, призначені для зменшення обсягу пам'яті, що потрібна для збереження інформації;антивірусні програми: програмні засоби, здатні знаходити та знешкоджувати комп'ютерні віруси.Нині розроблено різні ІС, побудовані як для вищої ланки управління відповідних організаційних структур, так і для відділів підприємств у вигляді автоматизованих робочих місць.Виділено три класи типових АРМ: керівника;спеціаліста; технічного та допоміжного персоналу. Комплектація АРМ залежить від призначення і тематики розв'язуваних задач. При проектуванні ПЗ АРМ необхідно витримувати принцип орієнтації програмних засобів, що відповідають професійним інтересам фахівця.Розподілений доступ до СІП можна представити через модель розподіленої системи, подану у вигляді схеми на рис. 2.Сукупність прикладних процесів[15-19] і БД, що використовуються спільно обчислювальними процесами в ІС, називають розподіленою системою (PC), а вузли мережі - вузлами PC.http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image032.jpg

 

Рис. 2. Розподілена інформаційна модель транзакцій в Internet

Скінченна множина БД, пов'язаних між собою у процесі розв'язання спільних задач, становить розподілену БД (РБД).Процесори, що функціонують у вузлах РС, надійні.На множині вузлів в підтримується така обробка даних:підмножина вузлів, що ініціює транзакції, - {ГМ,} - запити клієнтів систем е-бізнесу;підмножина вузлів (ресурси), що виконує транзакції, - {рМк} - підмножина ресурсів, які запитують клієнти, наприклад банківські рахунки; підмножина вузлів, що "орієнтує" транзакції (конвертори), - {СМ|} - це вузли забезпечення сервісів.Для вузлів мережі справедливі відношення:

http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image033.jpg

Кожний вузол з множини S має належати хоча б до однієї з підмножин: Vi,i=M.S,є S|Stє {ТМ,) vSt є {DMl}vSte {CM,>.Один і той самий вузол мережі Internet може у загальному вигляді як ініціювати, так і виконувати транзакції. Концепція універсального клієнта {ТМ.} та Web-серверів {DMJ є базовою, що забезпечує розподілену обробку обчислень [12-19]в Internet.

Основними цілями в управлінні ІТ-проектами є зниження витрат на створення і розвиток інформаційних технологій компанії; ефективне використання персоналу, зайнятого у сфері ІТ; підвищення ефективності роботи ІТ-департаментів. Це зводиться до таких задач: розробка методології управління програмами робіт ІТ-проектів; розробка нормативно-методичного забезпечення для управління програмами робіт і проектами; розробка автоматизованої системи; впровадження системи; навчання користувачів.Проект - діяльність, спрямована на створення певного продукту чи послуги протягом визначеного терміну та за певних фінансових обмежень. Термінологія управління проектами прийшла в Україну з англомовних країн і на сьогодні є стандартною для ділових людей усього світу.Управління проектами розглядається як універсальна мова спілкування між учасниками проекту. Від однозначного розуміння мови проектного менеджменту залежить результат реалізації проекту з огляду на обрані критерії, передусім сприйняття досвіду, підходів, ідей. Програма робіт є сукупністю кількох проектів, спрямованих на досягнення загальної бізнес-мети. Проект - інвестиційна активність, спрямована на створення основних фондів, які мають принести дохід протягом певного часового проміжку. Проект може створювати цінність як у матеріальному, так і в нематеріальному вимірах.Є кілька основних чинників, що визначають кожний конкретний проект: масштаб, складність, терміни реалізації, обмеженість ресурсів, вимоги до якості тощо.За складністю розрізняють такі проекти: прості - окремі конкретні проекти з чітко визначеною орієнтацією та масштабом; припускають певні спрощення щодо проектування та реалізації, формування команди проекту тощо; мультипроекти - комплексні проекти, що складаються з простих проектів; мегапроекти - комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки.Проект завжди націлений на результат, на досягнення певних цілей, на певну предметну область. Реалізація проекту здійснюється керівництвом проекту, менеджером проекту й командою проекту, яка працює з керівництвом, іншими учасниками проекту, котрі виконують специфічні види діяльності, бізнес-процеси проекту. У роботах за проектом можуть брати участь представники лінійних і функціональних підрозділів компаній, відповідальних за виконання покладених на них завдань, видів діяльності, функцій, включаючи планування, керівництво, контроль, організацію, адміністрування й інші загальносистемні функції.За допомогою методів управління проектами визначають цілі проекту, обґрунтовують його й оцінюють життєздатність; виявляють структуру проекту; визначають необхідні обсяги та джерела фінансування; підбирають виконавців, зокрема за допомогою торгів і конкурсів; готують і укладають контракти; визначають терміни реалізації проекту; складають графік виконання робіт; розраховують необхідні ресурси, кошторис і бюджет проекту; планують і враховують ризики; забезпечують контроль за реалізацією проекту. Для того, щоб урахувати обмеження в часі, застосовують методи побудови й аналізу сіткових та календарних графіків робіт.Обмеженнями щодо коштів управляють за допомогою методів формування фінансового плану проекту та контролю за ним. Для виконання та ресурсного забезпечення робіт застосовують спеціальні методи управління людськими й матеріальними ресурсами, наприклад матрицю відповідальності, діаграми завантаження.Керівники проектів відповідають за терміни, кошторис і якість результату робіт. Обмеження проекту в часі найкритич-ніші. Якщо терміни виконання проекту зриваються, то наслідками є перевитрата коштів і недостатній рівень якості робіт. Тому в більшості методів управління проектами основний акцент робиться на календарному плануванні робіт і контролі за дотриманням календарного графіка. Для розв'язання зазначених проблем застосовують методи управління якістю робіт.У процесі управління проектами використовують різноманітні системи управління проектами, але найпоширеніші - так звані основна та розширеного управління.Життєвий цикл проекту - це послідовність фаз, через які проходить проект протягом свого існування. Фазами проекту є ініціювання, планування, виконання, контроль і моніторинг, завершення. Розуміння життєвого циклу проекту відіграє значну роль у процесі ухвалення рішень у ході його реалізації.Кожен проект незалежно від складності й обсягу робіт, необхідних для його виконання, проходить певні етапи розвитку: від початкового до заключного.Звичайно початок робіт і його завершення оформляються офіційними документами. Стани, через які проходить проект, називають фазами (етапами, стадіями).До основних завдань структурування проекту відносять: поділ проекту на блоки; розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв'язку робіт зі структурою організації; точне оцінювання необхідних витрат; створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами; встановлення зв'язку між роботами, пов'язаними з проектом і системою ведення бухгалтерських рахунків, представлення комплексів робіт.

Основними фукціональними можливостями автоматизованих систем управління ІТ-проекта ми є: засоби опису робіт проектів та зв'язків між ними; засоби інформаційного забезпечення про ресурси і витрати та контролю за виконанням проекту, графічні засоби представлення структури проекту[1-8]. Найбільш поширені автоматизовані системи управління ІТ-проек-тами - це Microsoft Project, Primavera Project Planner, Time Line 6.5, Artemis Views, Spider Project, Open Plan.

http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image036.jpg

Рис. 3. Модель управління проектом

Структура проекту - це організація зв'язків і відносин між його елементами. За допомогою структури визначають, що необхідно розробити чи здійснити; вона пов'язує роботи між собою та з кінцевою метою проекту[1-7]. У процесі структурування виокремлюють компоненти продукції проекту, етапи його життєвого циклу та елементи організаційної структури. Структурування є невід'ємною частиною загального процесу планування проекту, визначення його цілей, розподілу відповідальності й обов'язків. До основних завдань структурування проекту належать такі: поділ проекту на блоки; розподіл відповідальності за елементами проекту і визначення зв'язку робіт зі структурою організації; точне оцінювання необхідних витрат; створення єдиної бази для планування, упорядкування кошторисів і контролю за витратами; окреслення комплексів робіт. Середовище проекту - це зовнішні та внутрішні чинники впливу на його підготовку і реалізацію.Необхідно відзначити, що з огляду на галузеву специфіку підприємства, організаційну структуру і використовувані на підприємстві виробничі й управлінські технології, проект розробки і впровадження ІС як правило є унікальним для кожного підприємства.

Нині характерні такі проблеми управління ІТ-проектами:кількість проектів, керованих ІТ-підрозділами, завелика, немає достатньої кількості кваліфікованих менеджерів; наявна методологія не забезпечує відповідності ІТ-про-ектів цілям компанії, не створена основа для оцінки повернення інвестицій, вкладених в ІТ;роботи виконуються за різними технологіями, рівень керованості недостатній;відсутня оперативна аналітична звітність і накопичення досвіду за проектами.Серед проблем, суттєвих з погляду успіху проекту в цілому, можна виділити такі: прагнення до досягнення бізнес-цілей, поставлених перед ІТ- проектом; відповідність функціональності ІС потребам підприємства; управління в межах проекту. У великому ІТ-проекті може брати участь кілька сотень і тисяч осіб. Умовно їх можна розділити на декілька груп: розробники ІС, аналітики і методологи, функціональні фахівці замовника, фахівці з навчання і супроводу ІС. Кожна група є носієм певної категорії знань і виконує певні ролі у проекті. Внаслідок різного професійного досвіду, термінологічного базису, покладених функціональних завдань спілкування між представниками різних груп часто викликає проблеми і може призводити до конфліктних ситуацій; об'єктивний моніторинг поточного стану проекту. Часто керівництво ІТ-проекту[3-9] не має ефективних засобів доступу до адекватної інформації про поточний стан проекту, що перешкоджає формуванню своєчасних управлінських рішень щодо проекту; ведення проектної документації. У багатьох ІТ-проектах пред'являються невисокі вимоги до ведення проектної документації. Це негативно позначається на етапах супроводу і розвитку ІС, навчанні кінцевих користувачів, призводить до зміни учасників проектної команди; склад і кваліфікація учасників проекту, функціональні обмеження типових рішень ІС тощо.

Застосування системного підходу до ведення й управління IT-проектами дає змогу значною мірою зняти вказані проблеми.Життєвий цикл розвитку ІТ-проекту включає такі основні фази, як планування, контроль, управління.Організація впровадження ІС на підприємстві здійснюється за планом, який містить: вибрану стратегію розгортання системи; методи і документи організації спільних робіт фахівців компанії-інтегратора, фірм субпідрядників і фахівців підприємства; графік робіт і планування необхідних ресурсів.Як правило, у продуктивну експлуатацію передається не повністю корпоративним інформаційним системам (КІС), а поетапно один або декілька модулів або зв'язаних автоматизованих робочих місць і документація для кінцевих користувачів. Процес створення продуктивної системи по суті є безперервним процесом поліпшення її характеристик і відстежування зовнішніх змін, зокрема організаційної структури, основних і допоміжних бізнес-процесів, законодавства тощо. Проте на кожному із планованих етапів характеристики продуктивної системи мають бути визначені до початку робіт заходи з їх проектування і технічної реалізації.Більшість наявних методик управління проектами інваріантні до впроваджуваної функціональності ІС і специфіки підприємства, на якому планується впровадження. Методики впровадження ІС, засновані на адаптації стандартної функціональності системи на бізнес-підприємствах, очевидно застосовуються тільки на перших етапах проекту.Основні принципи побудови ІС підприємств: процесно орієнтований підхід до проектування підсистем ІС; централізація управління і фінансування проектом; етапність і пілотна фаза проекту; методи проектування, що базуються на системному аналізі і моделюванні; масштабованість і тиражування технічних рішень; використання сучасних інформаційних технологій і систем; забезпечення інформаційної безпеки.У користувачів і розробників виникає потреба у використанні різної інформації у рамках технології виконання й управління ІТ-проектом, тому необхідно формувати і підтримувати в актуальному стані впродовж усіх проектних фаз базу знань ІТ-проекту. Цей підхід є логічним розвитком ідеї ведення репозитарія проекту і передбачає глибшу інтеграцію всієї інформації про проект.Як основний ланцюг, що об'єднує і систематизує всі знання ІТ-проекту, можна використовувати референтну модель, яка забезпечує ефективний доступ до всіх знань щодо ІТ-проекту, слугує інструментом управління ІТ-проектом на всіх фазах проекту. Референтна модель бізнес-процесу є сукупністю логічно взаємопов'язаних його функцій. Для кожної функції вказується її виконавець, вхідні і вихідні документи або інформаційні об'єкти. Елементи референтної моделі бізнес-процесу містять посилання на відповідні об'єкти ІС, а також документи на іншу інформацію, що знаходиться в репозитарії проекту.Референтна модель розробляється на фазі проектування і використовується на всіх подальших фазах проекту. Основні етапи життєвого циклу референтної моделі такі: визначення вимог до інформаційного наповнення референтної моделі і структури автоматично формованих по моделях звітів; налагоджування технології розробки і використання моделей в ІТ-проекті; розробка й узгодження референтної моделі; публікація моделей і звітів для колективного доступу; періодичне оновлення моделей.Типова автоматизована система управління ІТ-проектами призначається для підтримки учасниками виконання проекту формалізованих вимог зі збору, зберігання та аналізу даних у процесі їх виконання, для оперативного і достовірного контролю за ходом їх виконання, а також для інформаційної підтримки інфраструктури управління.Проекти мають бути згруповані у програми робіт, для кожної з яких сформульована мета інформатизації бізнесу, яку програма має реалізувати (рис. 4).Кожна програма оцінюється відповідно до термінів реалізації, вартості і результатів. Програма робіт [5-9]має бюджет, власником якого є куратор, а управління бюджетом програми здійснює її директор.

http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image037.jpg

Рис, 4. Схема формування портфеля проекту

У найзагальнішому вигляді управління цілями зводиться до того, що бізнес-мета програми робіт декомпозується на мету конкретних проектів. Ці цілі можуть не мати інтерпретації в термінах бізнес-мети. У ході реалізації програми робіт, тобто завершення проектів, здійснюється оцінка не тільки якості виконання проекту, але і ступеня відповідності програми робіт поставленій бізнес-меті.У разі виявлення невідповідності директор програми або проекту може скоригувати цілі і завдання, що стоять перед конкретним проектом або кількома проектами, використовуючи-для цього можливості власного бюджету. При виявленні суперечностей у постановці завдання існує механізм, за допомогою якого можуть бути розглянуті можливості уточнення бізнес-мети або ресурсів, виділених для її реалізації в поточному плановому періоді.Одним із ключових аспектів методології є питання про вироблення єдиної технічної політики у сфері класифікації проектів, їх типізації, уніфікації планів реалізації проектів, процедур видачі завдань, контролю за їх виконанням, організації приймання, вимог до реалізації і документування створюваних інформаційних технологій, тобто продуктів проектів.У результаті цієї діяльності менеджери проектів працюють за загальними регламентованими правилами, що уніфікують їх взаємодію як між собою, так і з підрядниками, а замовник одержує певні гарантії того, що розроблені за його замовленням інформаційні технології [9-16]мають необхідну якість і пристосовані до експлуатації.

http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image038.jpg

Рис, 5. Управління цілями  проекту

Класифікатор ІТ-проектів дає змогу не тільки ідентифікувати проект за типом, класом, масштабом і вартістю, але й організувати роботу за проектом на фазах ініціалізації, планування і завершення.Залежно від виду проекту, класифікатор дає змогу менеджерові визначити типовий склад робіт за проектом. Цей склад робіт має відповідати міжнародним і вітчизняним стандартам щодо процесів життєвого циклу інформаційних систем і їх програмного забезпечення, а також ДСТУ, що встановлюють порядок фінансування робіт і спосіб оформлення документації на інформаційні технології.Для менеджерів і підрядників, як правило, розробляється система шаблонів планів реалізації проектів, договірних, проектних, конструкторських і програмних документів, що забезпечують усі стадії й етапи робіт. Це дозволяє втілювати в життя єдину технічну політику при розробці ІТ-проектів, уніфікувати і спростити роботу фахівців різних рівнів, зменшуючи витрати на реалізацію й управління проектами.Доцільно у рамках методології розробляти пов'язані моделі життєвого циклу програми робіт і проекту. Тоді для забезпечення реалізації цих моделей персоналом розробляються і реалізовуються регламенти, методи й методики ініціації, планування, контролю і завершення програм робіт, окремих проектів, що враховують необхідність координації виконання проектів з різних видів ресурсів і термінів реалізації.Допомагає системному підходу до ведення й управління ІТ-проектом створення нормативно-методичного забезпечення, що відображає корпоративну модель системи управління проектами і забезпечує менеджерів засобами швидкого й ефективного створення системи управління кожною конкретною програмою робіт чи проектом.При цьому підвищення ефективності системи управління досягається за рахунок впровадження методів управління цілями при формуванні програм, розподілу контурів менеджменту і професійної діяльності на всіх рівнях управління, формалізації процедур підготовки, прийняття й організації виконання управлінських рішень, форм взаємодії учасників проекту, організації систематичної взаємодії між розробниками і фахівцями з бізнес-процесами компанії при постановці завдання, у процесі контролю за результатами і звітності. Система нормативно-методичного забезпечення включає положення про структурні одиниці, що беруть участь у процесі управління, посадові інструкції учасників, регламенти і методики виконання процесів управління, систему класифікації ІТ-проек-том і шаблони документів, що забезпечують усі стадії реалізації проекту.Перехід від традиційного управління проектами до розподіленого управління характеризується зміною пріоритетів у призначенні всієї системи. У нових умовах доводиться управляти не потоками даних, а узгодженою корпоративною діяльністю співучасників процесу. При управлінні на рівні даних головним завданням було найбільш ефективне подання даних засобами інформаційних систем і цим обмежувалася їх функція. Тепер головним призначенням стала інформаційна підтримка сукупності процесів, у яких беруть участь виконавці-особи. При створенні нового проекту можна вибирати, чи планувати проект від дати початку або від дати закінчення, а також можна визначати спеціальні властивості файла, щоб допомогти в організації або пошуку проекту. Після створення нового проекту можна зберегти його локально або як корпоративний проект на сервері Project. Якщо потрібно зберегти проект як корпоративний, то перед його створенням рекомендується підключитися до сервера Project. Нові корпоративні проекти за замовчанням використовують глобальний корпоративний шаблон, що створюється в організації.Якщо в план проекту були внесені витрати, то в програмі Project у міру виконання завдання відбувається відновлення фактичних витрат на основі встановленого способу нарахування.

Факторний аналіз призначений для аналізу витратних статей операційної діяльності і дозволяє визначити, за рахунок зміни яких параметрів  відбулися позитивні або негативні зміни щодо внеску кожної статті в загальний обсяг прибутків, одержаних у кожному періоді.Слід зазначити, що всі види аналізу у програмі мають режим автоматичного проведення, який є послідовною зміною графіків з текстовим коментарем до них. Дані автоматичного аналізу можуть бути використані як попередній матеріал для підготовки звіту за проектом. Відмітним моментом є наявність у програмі модуля порівняння, який може бути використаний як для відбору найбільш ефективного варіанта розрахованого інвестиційного проекту, так і для різних незалежних проектів при формуванні інвестиційного портфеля. До комплекту постачання входить автономний модуль для збору первинної інформації за проектом.

Складна інтегрована природа УП описується через процеси, з яких вона складається, і їх взаємозв'язку.Управління проектом - це методологія організації, планування, керівництва, координації людських і матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту, орієнтованого на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування системи сучасних методів, техніки й технологій керування для досягнення певних результатів щодо складу й обсягу робіт, вартості, часу, якості. Кожен проект незалежно від його складності й обсягу робіт, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку певні стани: від початкового до заключного стану.Управління проектами дозволяє розв'язувати такі завдання: визначати цілі проекту; формувати його обгрунтування; структурувати проект; визначати фінансові потреби і джерела його фінансування; добирати постачальників, підрядників та інших виконавців; готувати й укладати контракти; розраховувати кошторис і бюджет проекту; визначати терміни виконання проекту та розробляти графіки реалізації; контролювати процес виконання проекту і коригувати план його реалізації; управляти ризиками проектної діяльності.Ключовими чинниками, що впливають на успіх проекту, є ефективне рішення організаційних питань, застосування на всіх етапах проекту цілісної технології управління проектом.Зараз на ринку ІТ є багато комп'ютерних програм для розрахунку і порівняльного аналізу інвестиційних проектів, серед яких можна назвати Project Expert, Інвестор, COMFAR та інші, котрі з успіхом використовуються для розробки фінансової моделі і стратегічного плану розвитку промислових підприємств, що особливо актуально в умовах перехідної економіки.На цій стадії повністю моделюється вся діяльність підприємства, в окремих підрозділах у систему вводяться фактичні дані і послідовно тестуються бізнес-функції шляхом моделювання реальних ситуацій, відпрацьовуються взаємні роботи підрозділів на основі тестових прикладів. Протягом адаптації системи на підприємстві здійснюється налагодження системи відповідно до проекту[2-8] впровадження і тестування окремих модулів у групі впроваджень. http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image043.jpg

Рис. 6. Інформаційний зв'язок різних ERP-систем

Кінцеві користувачі при цьому навчаються працювати з настроєною системою на своїх робочих місцях.У процесі дослідної експлуатації системи перевіряють повністю функціональність усіх модулів і вводять систему у промислову експлуатацію.Завдання, які має вирішувати ІАІС підприємства (рис. 7): збір, підготовка, подання, обробка даних; аналітична обробка даних; інтелектуальний аналіз даних; прогнозування, імітаційне моделювання, оперативне та стратегічне планування; синтезоване управління підприємством тощо.http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image047.jpg

 

Рис. 7. Інжиніринг інформаційних потоків

Розвиток підприємства залежить від здатності знаходити споживача товарі в/послуг його діяльності й якісно задовольняти ці запити. В умовах становлення інформаційної економіки клієнти вимагають особливого підходу, при цьому кардинально змінюється сам статус клієнта:працівники підприємства високоосвічені, їхні прагнення і мотивації спрямовані на виконання складніших, інтелектуальних і відповідальних завдань, відбувається безперервне підвищення кваліфікації, професіоналізму працівників; ринок послуг набуває глобального характеру, конкуренція між підприємствами стає більш різноманітною завдяки застосуванню сучасних ІКТ, які є базовими для розвитку, удосконалення і впровадження найважливіших інших технологій[12-18].Переваги використання систем класу CSRP:підвищення споживацької цінності продукції, що досягається шляхом вивчення кон'юнктури ринку;швидка адаптація до кон'юнктури ринку, що забезпечується удосконаленням виробничого планування; зміцнення конкурентних позицій підприємства, що забезпечується координацією бізнес-процесів з покупцями завдяки доступу інформації про замовлення покупців у режимі реального часу; підвищення якості товарів, оскільки засоби підтримки покупців поєднуються з ключовими застосуваннями планування, виробництва та управління. Необхідна інформація про покупців і товари заздалегідь поставляється підрозділам, що відповідають за виробництво, продаж, дослідження і розвиток, а також іншим підрозділам;Web-технології розширюють можливості підтримки покупців, включаючи віддалений, цілодобовий сервіс.Центри підтримки покупців стають центрами продажу і підтримки користувачів. Інтеграція з продажем, обробкою замовлень та управлінням забезпечує знання й інфраструктуру для перетворення підтримки покупців на діяльність із продажу, забезпечуючи канал для просування нових і супутніх продуктів та послуг.

Сучасні ІС мають різний рівень інтелектуаьності, що визначає їх здатність до автономної роботи: інтелектуальні ІС можуть функціонувати автономно, а інтелектуалізовані потребують певних зусиль користувача для вирішення проблеми.Інтелектуальні автоматизовані інформаційні системи складаються з таких компонентів:вирішувача (машина виведення); інформаційного середовища;інтелектуального інтерфейсу.Інформаційне середовище складається з бази фактів і бази знань. Інтелектуальний інтерфейс забезпечує діалог з користувачем, демонстрацію результатів роботи системи та навчання роботі з нею.Від рівня інтелектуальності ІС залежить те, на скільки кроків система здатна прогнозувати свою поведінку і реакцію середовища на свої дії. На рівень інтелектуальності системи впливають як здатність навчатися, так і самонавчатися, тобто використовувати знання в нових, невідомих ситуаціях.

Експертна система[15-18] - це складна ІС, що оперує знаннями з метою надання рекомендацій або вирішення проблеми--інтерв'ювання - відповіді прямо отримують у процесі опитування, з можливістю з'ясування усіх деталей;мозковий штурм - генеруються всі ідеї, відсіваються непотрібні, потім відбувається обговорення саме тих, що залишилися;метод Delphi - його мета: при вирішенні складних проблем необхідно видалити суб'єктивні чинники; метод дерева цілей - дає можливість у графічному вигляді зобразити ієрархію вирішення проблеми;метод аналізу ієрархій - складні завдання декомпозу-ються за рівнями тощо.http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image056.jpg

 

Рис. 8. Архітектура експертної системи

Серед сучасних комерційних систем слід вирізнити експертну систему - оболонку G2 американської фірми Gensym (USA) як експертну комерційну систему для роботи з динамічними об'єктами.БД, призначеної для зберігання фактів або гіпотез, які є проміжними рішеннями або результатом спілкування системи із зовнішнім середовищем;машини логічного виведення - механізму, що моделює хід міркувань експерта, оперуючи знаннями та даними з метою отримання нових даних зі знань та інших даних, що містяться в робочій пам'яті;інтерфейсу користувача, призначеного для ведення діалогу з користувачами для отримання фактів, необхідних для процесу міркування;підсистеми пояснень, що дає користувачеві можливість розуміти процес отримання результату;підсистеми здобуття знань, призначеної для коригування і поповнення БЗ. У простому випадку це інтелектуальний редактор БЗ, який надає ІЗ можливість створення БД у діалоговому режимі. У складніших БС - засоби здобуття знань з БД, що містить неструктурований текст, графічну інформацію тощо.

Поняття інтелектуалізації ІС включає [7-18]такі аспекти, як підвищення грамотності ІС, наявність метазнань і розширення способів отримання нових знань. Рівень інтелектуальності ІС відображає, наскільки швидко досягають поставленої мети.Інтелектуалізація ІС - це процес підвищення рівня інтелекту ІС.

Опишемо таке визначення.Нехай є дві ІС - А і В, здатні знаходити рішення ЯА(<І) і Яв(о) відповідно в задачах й з певної предметної області 2).Система В отримана в результаті інтелектуалізації А, В = /п*(А), якщо:система В завжди одержує рішення в задачах, у яких його знаходить і система А ЗЯЛ (сі) => ЗЯп(сі) ;є задачі, в яких А не знаходить рішення, а В знаходить. Можна вибрати за критерій оцінки рівня інтелектуальності ІС функцію

                                 І(А) = ґ(Т, X, £,, С, Р, К),

де Т - тип атомарних елементів; X - кількість атомарних елементів; Ь - кількість зв'язків між ними; С - кількість команд у нормалізованому алгоритмі; Р - співвідношення кількості успішних експериментів з кількістю проведених; К - клас задач і такий, що завжди виконується умова (1) - при інтелектуалізації певної ІС рівень її інтелектуальності має збільшуватися, що використовує систему параметрів оцінки ІС, які користувач системи здатний сам визначити кількісно з погляду своїх індивідуальних переваг і цілей:

http://pidruchniki.com/imag/inform/pl_istp/image055.jpg

Складність структури даних, які здатна обробляти ІС, характеризують тип атомарних елементів Т, їх кількістьX і кількість зв'язків між ними Ь. Складність методів перетворення даних характеризує кількість команд у нормалізованому алгоритмі С.Ймовірність того, що дії ІС приведуть до декларованої нею мети, оцінюється як співвідношення кількості успішних експериментів з кількістю проведених.

База знань ЕС - це сукупність відомостей ПрО, для якої розробляється БС. Для функціонування ЕС її БЗ має бути наповнена знаннями. З цією метою запрошують експертів -- висококваліфікованих спеціалістів у тій галузі, для якої розробляється ЕС. їх завдання - формально описати усі свої знання, потрібні для функціонування ЕС.У БЗ містяться знання двох типів:загальновідомі факти, явища, закономірності цієї ПрО;набір емпіричних правил, відповідно до яких спеціалісти приймають рішення за умов невизначеності, неповноти та суперечливості інформації.ЕС створюють на основі глибоких спеціальних знань, отримувану від експертів. Система, що базується на знаннях (СБЗ), - це система, процес роботи якої пов'язаний з використанням символічного подання знань та правил їх обробки, а не чітких алгоритмів. ЕС належать до класу СБЗ, але, крім того, мають давати конкретний результат за певний час та з потрібною достовірністю.При роботі з інформацією завжди є джерело і споживач. Шляхи і процеси, що забезпечують передачу інформації[12-19] від джерела до споживача, називаються каналами зв’язку або інформаційними комунікаціями.

Основні властивості інформації

Класифікація інформації :

 

Інформаційний ресурс — це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збирання, реалізації та відтворення.Інформаційний ресурс[7-15] має низку характерних особливостей. Зокрема, на відміну від інших ресурсів, він практично невичерпний. З розвитком суспільства і зростанням обсягу використовуваних знань цей ресурс не зменшується, а навпаки, зростає. Застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого потенційно може спричинити дії радикального характеру, багаторазово підвищити продуктивність праці, поліпшити використання інших ресурсів тощо.Як і будь-яким ресурсом, інформаційними ресурсами можна управляти. Хоча ще не розроблено методологію кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування потреби в них, однак на рівні організації можна і треба вивчати інформаційні потреби, планувати й управляти інформаційними ресурсами.Управління інформаційними ресурсами означає: оцінювання інформаційних потреб на кожному рівні та в межах кожної функції управління;вивчення документообігу організації, його раціоналізацію, стандартизацію типів і форм документів, типізацію інформації і даних;подолання проблеми несумісності типів даних; створення системи управління даними тощо.Особливість інформаційних технологій в тому, що в них і предметом, і продуктом праці є інформація, а засобами праці — засоби обчислювальної техніки та зв'язку. Інформаційна технологія як наука про виробництво інформації виникла тому, що інформація стала реальним виробничим ресурсом поряд з іншими матеріальними ресурсами.Під технологією мають на увазі сукупність методів обробки виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. В інформаційних технологіях матеріалом і продуктом є інформація. Основні поняття, проблеми і роль інформаційних технологій об'єкта, процесу або явища. Технологія — це методи та способи роботи персоналу і технічних пристроїв з інформацією.Інформаційна технологія — це система методів і способів збирання, передачі, накопичення, опрацювання, зберігання, подання й використання інформації.Інформаційні технології реалізуються в автоматизованому і традиційному вигляді. Автоматизована інформаційна технологія передбачає існування комплексу відповідних технічних засобів, що забезпечують реалізацію інформаційного процесу, і системи управління цим комплексом технічних засобів.Автоматизована інформаційна технологія— це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, обробки, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використанням вибраного комплексу технічних засобів. Тобто це системно організована для виконання завдань управління сукупність методів і засобів збирання, реєстрації, передачі, накопичення, пошуку, опрацювання і захисту інформації [9-16]на базі застосування розвинутого програмного забезпечення, засобів обчислювальної техніки і зв'язку, а також способів, за допомогою яких інформація пропонується клієнтам.

Висновки

Мета будь-якої інформаційної технології — отримати потрібну інформацію необхідної якості на заданому носії. При цьому є обмеження на вартість опрацювання даних, трудомісткість процесів використання інформаційного ресурсу, надійність і оперативність процесу опрацювання інформації, якість одержуваної інформації.Для забезпечення інформаційного обміну між людьми на всіх етапах розвитку суспільства використовувались інформаційні технології.Інформаційні технології - сукупності методів, засобів і прийомів, що використовуються для забезпечення ефективної діяльності людей в різноманітних виробничих і невиробничих сферах [7-16]]Інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж  і засобів зв'язку утворюють інформаційно-комунікаційні технології.Засобами інформаційно-комунікаційних технології є програмно-апаратні засоби  й пристрої, що функціонують на базі комп'ютерної техніки, а також сучасні засоби і системи обміну, які забезпечують операції щодо пошуку, збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, подання, передавання різного роду даних. До них належать комп'ютери, комп'ютерні мережі, пристрої введення-виведення; засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальнми даними; сучасні засоби зв'язку; системи штучного інтелекту; системи машинної графіки; програмні комплекси.Методологічною основою ІС є системний підхід, відповідно до якого будь-яка система - це сукупність взаємопов'язаних об'єктів для досягнення загальної мети. Поведінка системи має ряд властивостей:цілісність - поведінка окремих об'єктів розглядається з позиції структури всієї системи; забезпечення стійкості функціонування системи; адаптивність до змін зовнішнього середовища; здатність до навчання шляхом зміни структури системи відповідно до зміни мети системи.Система називається інформаційною, якщо вона підтримує інформаційне забезпечення бізнесу.Інформаційна система - це сукупність засобів збору, зберігання, передачі, оброблення інформації в певній ПрО для досягнення поставленої мети у процесі управління.Автоматизована ІС - сукупність інформації, різних методів і моделей, апаратних, програмних, організаційних, технологічних засобів і відповідних фахівців. Отже, інформаційна система - це організаційно впорядкована сукупність фахівців, інформаційних ресурсів та інформаційних технологій, зокрема з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що реалізовують такі інформаційні процеси, як отримання вхідних даних; обробка цих даних і/або зміна власного внутрішнього стану, видача результату або зміна свого зовнішнього стану. За допомогою ІС надається можливість встановлення зв'язку між усіма елементами бізнес-процесів підприємства, що покращує можливості планування, контролю й регулювання процесів. Інформаційна система, при формуванні якої використано принцип зворотного зв'язку на всіх рівнях управління і сучасні ІКТ, забезпечує зв'язок між елементами системи управління й елементами бізнес-процесів, тобто між усіма етапами прийняття рішень, а також надає можливість накопичення даних, аналізу і моделювання.

Література

1.Крап Н. П. Інтернет–маркетинг в управлінні туристичним бізнесом [Електронний ресурс] / Н. П. Крап, В. М. Юзевич // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2010. - Вип. 4. - С. 216-220. 2.Крап Н. П. Методо- логія управління проектами на основі підходу нечіткого відношення переваги [Електронний ресурс] / Н. П. Крап, В. М. Юзевич // Управління розвитком складних систем. - 2012. - Вип. 10. - С. 53-56.3.Крап Н. П. Нейронні мережі як засіб управління конфігураціями проектів туристичних потоків [Електронний ресурс] / Н. П. Крап, В. М. Юзевич // Управління розвитком складних систем. - 2013. - Вип. 14. - С. 37-40.4. Томсетт Р. Радикальное управление проектами—М.: Лори, 2005.— 280 с.5. Фергус О’Коннэл. Как успешно руководить проектами. Серебрянная пуля. —М.: Кудиц-Образ, 2005.— 336  с. 6.Мазур И.И. Управление проектами / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура и В.Д. Шапиро. – М.: Высшая школа, 2001. – 875с.7.Джозеф Филипс Управление проектами в области информационных технологий. IT Project Menegment. – Издательство: Лори, 2006. – 400 с. 8.Богданов В.В. Управление проектами в Microsoft Project 2002: Учебный курс. – СПб: Питер, 2003. – 640 с.9.Кобилянский Л.С. Управління проектами: Навчальний посібник . – К.: МАУП, 2002. – 200с. 

10. Огірко О. І. Інформаційна технологія корозіометрії оцінювання об’єктів із сталі / О. І. Огірко // Поліграфія і видавнича справа . – 2012. – № 4 (60). – С. 140–152.

11. Огірко О. І. Інформаційні системи в оперативній поліграфії : навчальний посібник / Т. Й. Гаранько, О. І. Огірко. – Львів: Університет «Львівський Ставропігіон». – 2011. – 174 с.

12. Огірко О. Комп’ютерна реалізація алгебри алгоритмів / О. Огірко // Комп'ютерні технології друкарства. – 2000. –  № 5. – С. 200–205.

13. Огірко О. І. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №.48276. Україна.Інформаційна технологія визначення енергетичних характеристик поверхневих шарiв металів з використанням алгебри алгоритмів.-17 C. Авторське майнове право належить Огірко О. І. Зареєстровано в м. Київ, 14. 03. 2013.

14. Огірко О. Модель комп’ютерної системи генерації програм з формул алгоритмів / О. Огірко // Комп'ютерні технології друкарства. – 2001. – № 6. – С.  93–97.

15. Огірко О. Модель системи генерації програм СКАНЕР / О. Огірко // Комп'ютерні технології друкарства. – 2001. – № 6. – С. 42–48.

16. Огірко О. Оцінка поверхневої енергії сталей у сірководневих середовищах / П. Сопрунюк, В. Юзевич, О. Огірко // Фіз.-хім. механіка матеріалів. Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів. – 2000. – Т. 2, № 1. – C. 726-730.

17. Огірко О. Синтаксис оптимізації моделі та моделювання синтаксису механізму розпізнавання символіки алгебри алгоритмів секвенції / О. Огірко // Комп’ютерні технології друкарства. – 2000. – № 5. – С. 296–303.

18.Огірко І., Огірко О. Інформаційні технології безпекометрії в поліграфії.    ІIІ- Міжнароднa науково-технічної конференції “Захист інформації і безпека інформаційних систем”. Національний університет “Львівська політехніка”05 – 06 червня 2014 р. Львів, Україна– С. 46-51

19. Концептуальна модель прийняття індивідуального оптимального рішення [Текст] / І. Огірко, А. Серант,О. Огірко // Ефективність держ. управління : зб. ст. — Львів :ЛФ УАДУ при Президентові України, 2001. — С. 42–49.

 

 



Обновлен 25 мар 2016. Создан 22 мар 2016